Рівно 1250 років тому Бретценхайм вперше згадується в документі, що робить його одним з найстаріших сіл Рейнгессену. Бретценхайм також є одним з найстаріших виноробних регіонів, оскільки, згідно з документом, єпископ Боніфацій з Майнца придбав тут виноградник для свого монастиря у Фульді. Менш певним є походження назви місця. У згаданому документі Бретценхайм ще називається «villa Brittanorum» — назва, яка викликала бурхливі спекуляції серед істориків.

У пізніших джерелах зустрічаються назви «Brezzen» або «Brizzenheim». Вони, ймовірно, походять від імені середньовічного дворянина на ім'я Брецо, який проживав тут. Отже, згідно з останніми дослідженнями, Бретценхайм — це просто «дім Брецо».

Історія супроводжує жителів Бретценхайма і сьогодні на кожному кроці. Вузькі вулички центру міста, стара ратуша з тюремною вежею або молочна стежка, якою колись користувалися молочниці з Бретценхайма на шляху до Майнца, створюють враження давно минулих часів. Сьогодні Майнц-Бретценхайм є домом для всіх, хто любить сільський характер цього місця і водночас цінує близькість до центру Майнца. Багато мешканців району також користуються перевагами сусідства з Університетом Йоганна Гутенберга.

Своєрідною візитівкою є католицька церква Святого Георгія, яка завдяки своїм знаменитим картинам 18 століття варта уваги не тільки зовні, але й зсередини. Поруч із нею сучасний скульптор Ріхард Гесс створив фонтан Марії, який гармонійно вписується в оточення. Незважаючи на історичну прив'язаність, є також «сучасний» Бретценхайм з його житловими масивами, школами та дитячими садками. І з установою, яка відома і популярна далеко за межами Майнц-Бретценхайма: Стара цегляна фабрика. Протягом усього року тут проводяться заходи, а в першу неділю вересня, звичайно ж, «Свято цегляної фабрики».

У Бретценхаймі також святкують карнавал, фестиваль брецелів і ярмарок. Тоді вузькі вулички навколо ратушної площі заповнюються людьми, що дає уявлення про різноманітність цього традиційного, але молодого району. Майнц-Бретценхайм зберіг свій історичний характер і частково сільську атмосферу протягом століть. Тому район не втратив своєї привабливості для багатьох мешканців Майнца — навпаки.