Єврейська громада в Майнці здобула славу завдяки діяльності своїх вчених, які зробили Майнц культурним центром іудаїзму в Середньовіччі. На рубежі тисячоліть у Майнці працював один з найвпливовіших вчених Заходу, Гершом бен Єгуда, чиї юридичні висновки та постанови залишалися чинними ще століттями після його смерті. І сьогодні середньовічний пам'ятний камінь на стародавньому єврейському кладовищі нагадує про цю видатну особистість.

Житловий район євреїв примикав на північному заході безпосередньо до торгового кварталу між Фіштор і Кармелітською церквою і в той час ще не був ізольований від християн. Навпаки, євреї та християни жили в безпосередній близькості один від одного, поблизу монастирів і церков, одна з яких, каплиця Святої Марії на Флаксмаркт, мала прізвисько «inter judeos» (серед євреїв). 

У Майнці після пожеж і руйнувань війни, а також нової забудови не залишилося жодних слідів середньовічного єврейського кварталу. Це стосується і пізнішого гетто на північний захід від середньовічного єврейського кварталу. У 15 столітті в багатьох місцях вважали, що з послабленням християнської заборони на стягнення відсотків євреї більше не потрібні. Євреї Майнца були вигнані в 1438 році, а їхня синагога використовувалася як міський склад вугілля.

Влітку 1445 року єврейська громада була тимчасово відновлена. Після чергового вигнання (1462) в 1470/71 роках євреїв остаточно вигнали з усієї архієпархії Майнца. Незворотність цього рішення підкреслив архієпископ Адольф II, перетворивши синагогу на каплицю Всіх Святих. Протягом приблизно ста років у Майнці більше не існувало єврейської громади. Єдина громада, яка може похвалитися безперервною традицією, — це громада у Вормсі, чия 1000-річна історія була перервана Голокостом. Однак громади в цілому були ослаблені, і навіть новостворені громади у Шпайєрі та Майнці в XVIII столітті не змогли продовжити велику «еру ШУМ». Все, навіть архітектура, змінилося. Найбільш масштабною новою синагогою була головна синагога в Майнці, побудована за проектами архітектора Віллі Графа в 1911/12 роках. Вражаюча будівля відповідала архітектурним потребам великої громади Майнца.

Вони походять із колекції «Товариства з охорони єврейських старожитностей у Майнці», яке 3 жовтня 1926 року відкрило Музей єврейських старожитностей у бічному крилі головної синагоги, відкритої в 1912 році в Новому місті Майнца. Цей музей був закритий нацистами в період нацистського режиму. Більша частина колекції культових предметів, документів і рукописів була знищена в ніч погрому 9 листопада 1938 року. Більшість врятованих культових предметів виставлені в Державному музеї як постійна позика єврейської громади Майнца.