Сад — це зелена оаза під дахом, саме там, де раніше котилися бочки з вином і пресували виноград. Апельсини та лимони висять на деревах, повітря наповнене сонячним світлом. Звідси Карл Великий правив світом, його імператорський палац знаходився лише за кілька сотень метрів. І з тих пір тут, в Інгельхаймі, вирощують виноград, з якого виробляють темно-червоні вина, якими Інгельхайм славиться донині. Близько 50 з них можна скуштувати тут, у винній крамниці або в ресторані винного погреба Інгельхайм, що знаходиться поруч із садом – нагорода Best Of Wine Tourism (національна та міжнародна) за архітектуру, парки та сади не могла бути присуджена краще.

«Виноробня була побудована в 1904 році, всього за один рік», — розповідає Катаріна Ферх. Старі кахлі виноробні досі можна побачити на стінах, а старі фотографії показують, як колись тут працювали. Горді чоловіки в старомодних костюмах, робітники в простій робочій одежі — всі вони позують фотографу, демонструючи свою роботу, свої досягнення. Ми стоїмо в старому винному погребі, який колись був домівкою для 300 виноробів з регіону, а сьогодні — прекрасно оформленим садом.

До недавнього часу винний погріб Інгельхайм був кооперативом, заснованим у 1904 році для багатьох дрібних виноградарів-підприємців з їхніми крихітними виноградниками. Кооператив надавав допомогу в обробці та збуті вин, що забезпечувало дохід і виживання для багатьох дрібних виноградарів. «Багато хто з них були виноградарями-підприємцями», — каже Ферх. У розквіті кооперативу налічувалося 300 членів, але після Другої світової війни їхня кількість зменшилася, оскільки все більше виноградарів-підприємців відмовлялися від своїх виноградників, щоб працювати в промисловості в регіоні Рейн-Майн, зокрема у фармацевтичній компанії Boehringer.

У 2011 році виноробне кооператив розпався, на той час залишилося лише три або чотири активних винороби. Оплотом інноваційної виноробної культури вже давно стали численні приватні виноробні, де з вапнякових ґрунтів схилів Інгельхайма виробляють надсучасні, мінеральні та фруктові вина. Місто Інгельхайм придбало винний погріб як ідеальне місце для центральної винотеки. «Тут завжди був ресторан і танцювальний майданчик», – каже Ферх, – «багато жителів Інгельхайма пройшли тут свої перші уроки танців».

Ферх виросла в Інгельхаймі, сьогодні вона, маючи вищу освіту в галузі культурології, очолює відділ маркетингу та комунікацій міської компанії Ingelheimer Kultur und Marketing GmbH (IKuM). «Ідея створення центральної винотеки існувала вже давно», — каже Ферх. Місце, де можна зустрітися з виноробами, скуштувати їхні продукти, познайомитися з культурою вина — саме це зараз пропонує винний погріб. Прямо біля входу туристична інформація надає поради та брошури, приміщення відкривається далі до винної крамниці, де пляшки вина чекають на сучасних залізних полицях вздовж старих кам'яних стін. 24 винороби та одна винокурня стали партнерами, щоб спільно підняти винну крамницю.

Три роки і близько десяти мільйонів євро знадобилося, щоб перетворити стару виноробню на вражаюче приміщення для вина і культури. Сад заповнює стару виноробню в центрі, а ліворуч стильний і затишний ресторан пропонує делікатеси і, звичайно, вина. На стінах у невеликих сейфах зберігаються рідкісні делікатеси окремих виноробів.

У підвалі розташований прекрасний старий склепінчастий льох, атмосферне приміщення для весіль, зустрічей або дегустацій вина. У глибині приміщення в стіни вбудовано близько десятка старих бетонних резервуарів, залишки старих винних погребів. «Ми зараз облаштовуємо цю частину для екскурсій з історії вина», — сказав Ферх. Новий винний погріб відкрив свої двері лише в травні 2019 року, а ресторан — у листопаді, тому багато що тут ще перебуває в стадії становлення. Восени тут має відбутися фестиваль кіномузики в Інгельхаймі, заплановані перші винні заходи — винний погріб стає новим центром вина і культури в Рейнгессені.