Ворота двору ведуть з вузької вулиці в невеликий затишний дворик. Легенда розповідає, що тут зупинявся Мартін Лютер, можливо, в 1521 році, дорогою до рейхстагу у Вормсі. Невелике містечко Гунтерсблюм з його охайними фахверковими будиночками розташоване лише за 20 кілометрів від Вормса. Фактом є те, що невеликий готель Weingold у центрі містечка є готелем вже 400 років.

У дворі увагу привертає романтичний білий павільйон, оточений рослинами, столами та безліччю миловидних композицій. «Ми одружилися тут, у Гунтерсблюмі, 22 роки тому», – з ностальгією згадує Стефані Лоб, «посеред виноградників». 52-річна архітекторка народилася у Франкфурті, а 1988 року її родина переїхала до Гунтерсблюма.

Стефані вивчала архітектуру в Майнці, а потім поїхала в світ: Мельбурн, Маніла, Відень. «Я знайшла його в Лондоні», — каже Стефані і з посмішкою дивиться на свого чоловіка Дірка. 51-річний австралієць, уродженець мегаполісу Сідней, кваліфікований кухар, працював у готелях по всьому світу, а потім став директором готелю в Берліні та Франкфурті.

«Ми часто гуляли тут, серед виноградників у Гунтерсблюмі, – розповідає Стефані, – і Дірк казав: «О, тут так гарно, виноградники, вино, прямо під боком». У цьому маленькому містечку проживає лише 4000 мешканців, але є 15 виноробень з відомими виноробами. Вино тут вирощують вже 1200 років, виноградники колись належали монастирям, архієпископам або дворянам – доки в 1797 році не прийшли французи зі своєю революційною армією і не принесли свободу, рівність і французьку кухню.

Сьогодні в «Weingold» подають кіш лорен, а також шніцель або бургери з дичини. У 2017 році Стефані та Дірк здійснили свою мрію, придбавши невеликий готель otels. Вони перейменували його на «Weingold» і перетворили на оазу винного досвіду, за що в 2020 році отримали нагороду Best of Wein Tourism Award у категорії «Винна гастрономія».

Адже справжня зірка Weingold — це винна карта: тут можна замовити 25 різних вин, які подають у відкритому барі, а вибір відбувається за особливим ритуалом. «Ми збираємося в понеділок ввечері з друзями, сусідами, рестораторами та виноробами, — пояснює Дірк, — і пробуємо 85 вин, закритих і анонімних».

 Всі вина походять з Гунтерсблюма, «винороби пропонують нам вина, які, на їхню думку, добре підходять до нашого меню», — каже Дірк. Потім вина дегустують і оцінюють, а в кінці за результатами рейтингу визначають, які вина найбільше подобаються. «Це чудово працює, ми отримуємо гарну, нейтральну оцінку», — каже Стефані, і досі вибір щоразу відповідав смакам гостей.

Невеликий готель пропонує десять номерів і одну квартиру для відпочинку, 60 гостей можуть розміститися у дворі або всередині старовинної будівлі. Найстаріша частина датується 1660 роком, кожне століття додавалася нова частина. Всередині стіни прикрашені темними дерев'яними панелями, що надає залам ресторану вишуканого і водночас затишного шарму. У туалетах гостей чекає спеціально створене виноградне мило, виготовлене з олії виноградних кісточок.

Карантин через коронавірус був важким для маленького готелю: протягом дев'яти тижнів Weingold, як і всі готелі та ресторани, був змушений закритися. Вони вижили, пропонуючи їжу на винос та подарункові набори з відповідними винами. «Зараз у нас більше гостей, ніж раніше, — з полегшенням каже Дірк, — ми практично щодня заброньовані». Під час пандемії німці відкривають для себе відпочинок на батьківщині, і саме виноробні регіони отримують від цього найбільшу вигоду.

«Тут чисте повітря і мало людей», — каже Стефані, — до того ж, звичайно, є потреба побалувати себе в скрутні часи. А потім Дірк подає три келихи вина на дерев'яній підставці: біле бургундське, сіре бургундське і Blanc de Noir із пізнього бургундського.

«Багато наших гостей хочуть спробувати різні вина, але це, звичайно, складно, коли їх 25», — каже Стефані з посмішкою. Тому Дірк придумав «дегустацію Piffchen», завдяки якій гості можуть спробувати різні вина в порціях по 0,1 літра. Подорож у світ різноманітності вин Гунтерсблюма — Мартіну Лютеру це б сподобалося.