Озон — це молекула (O₃), що складається з трьох атомів кисню (O). У дуже високій концентрації це газ глибокого синього кольору з характерним запахом, у нижчих концентраціях газ не має кольору та запаху.  Озон — це дуже реактивний, сильний окислювач, який, наприклад, використовується в очищенні води. Озон також є одним із найважливіших слідових газів в атмосфері.

Приблизно 90 відсотків озону на Землі знаходиться у стратосфері. Там він захищає від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця. Біля поверхні землі озон також зустрічається у природному вигляді. Крім того, він утворюється з кисню та забруднювачів повітря, які переважно походять від діяльності людини. До таких забруднювачів належать, наприклад, оксиди азоту, що утворюються в результаті процесів горіння, та леткі органічні сполуки з побутових матеріалів, що містять розчинники, наприклад, лаків на основі розчинників. Під впливом інтенсивного сонячного випромінювання та внаслідок складних фотохімічних процесів ця суміш призводить до утворення озону. Саме під час літніх антициклоніальних погодних умов може відбуватися посилене утворення приземного озону. 

Переважно в розпал літа, під час тривалих періодів стабільної гарної погоди з інтенсивним сонячним випромінюванням протягом кількох днів, озон може накопичуватися в нижніх шарах атмосфери. Його концентрація щодня неухильно зростає. Протягом одного дня найвищі показники озону фіксуються в післяобідні години — між 14:00 та 17:00. У Німеччині діє близько 300 пунктів вимірювання приземного озону, які інформують про поточні показники. Дані вимірювань можна переглянути, зокрема, у додатку «Якість повітря» Федерального агентства з охорони навколишнього середовища або в Центральній мережі вимірювання іммісій (ZIMEN) Державного агентства з охорони навколишнього середовища землі Рейнланд-Пфальц. Обидва джерела наведено у списку посилань нижче.

Парадоксально, але найвищі концентрації озону фіксуються на околицях міст та в прилеглих сільських районах, хоча попередники озону утворюються переважно в центральних районах міст. Однак через підвищений транспортний потік у центральних районах міст там також утворюється багато оксидів азоту. Оксид азоту вступає в реакцію з озоном, що призводить до зниження його концентрації. Під впливом вітру попередники озону виноситься з центрів міст і, у свою чергу, може спричинити утворення озону в приміських районах.

За даними Федерального агентства з охорони навколишнього середовища, підвищені концентрації озону можуть викликати у людей подразнення дихальних шляхів, кашель, головний біль та утруднення дихання, аж до порушення функції легенів та легеневих захворювань. Ступінь цих проявів визначається головним чином тривалістю перебування в повітрі з підвищеним вмістом озону та інтенсивністю фізичного навантаження. Порушення самопочуття, такі як подразнення очей та слизових оболонок, спричиняються насамперед фотохімічними супутніми речовинами озону.

Частина населення (приблизно від 10 до 15 відсотків) особливо чутливо реагує на озон, проте чітко визначеної групи ризику не існує. Як правило, немовлята та діти молодшого віку є особливо чутливими через великий об’єм дихання, що співвідноситься з розміром їхнього тіла. Однак також слід очікувати негативних наслідків для здоров’я у осіб із супутніми захворюваннями, наприклад, у хворих на астму. У післяобідні години, коли концентрація озону є найвищою, слід, по можливості, утримуватися від занять спортом та тривалих фізичних навантажень. Ця рекомендація також збігається з іншими вказівками щодо поведінки в умовах екстремальної спеки. Для занять спортом найкраще підходять ранкові години. Оскільки в гарну погоду через посилене провітрювання в приміщення може потрапляти більше озону, провітрювати приміщення слід переважно вранці.

У загальноєвропейському регламенті встановлено порогові та цільові значення для боротьби з високими концентраціями озону. Для оцінки рівня забруднення озоном використовується значення 120 мікрограмів на кубічний метр (мкг/м³) озону як середнє значення за 8 годин. Цей показник може перевищуватися не більше ніж 25 днів на рік. Окрім цього довгострокового показника, існують також попереджувальні значення, які вказують на безпосередній вплив на здоров’я. Так званий інформаційний поріг досягається при перевищенні 180 мікрограмів озону на кубічний метр. У цьому випадку для чутливих осіб виникає ризик для здоров’я. При значенні 240 мікрограмів на кубічний метр досягається порогове значення тривоги. Тоді для всіх осіб виникає ризик для здоров’я через надто високі концентрації озону у зовнішньому повітрі. Про це ми також інформуємо вас за допомогою оголошень у «Майнцському екологічному магазині».

У 2019 році федеральний уряд ухвалив національну програму з охорони повітря. У програмах передбачені заходи середньо- та довгострокової дії. Їхня мета — скорочення національних викидів оксидів азоту (NOX) та летких органічних сполук (крім метану, NMVOC). Серед цих заходів, зокрема, стандарт EURO 6-TEMP для дизельних легкових автомобілів або перехід на відновлювані джерела енергії замість вугільних електростанцій.

Кожен з нас може особисто докласти зусиль, щоб концентрація озону в своєму оточенні не зростала без необхідності. Той, хто залишає автомобіль вдома і віддає перевагу громадському транспорту або велосипеду, виробляє менше оксидів азоту. Менше споживання електроенергії не тільки економить гроші, але й, у свою чергу, зменшує викиди шкідливих речовин. Купуючи фарби та лаки, а також засоби гігієни (наприклад, дезодоранти-спреї), за можливості слід віддавати перевагу продуктам без розчинників.