Окрім біопродуктів, протягом останніх років все більшою популярністю користуються продукти, що походять з найближчих регіонів. Так звані регіональні продукти харчування мають ореол екологічності та місцевого патріотизму. Звичайно, короткі транспортні шляхи та підтримка місцевої чи регіональної економіки є доцільними, але оскільки досі не існує законодавчо закріплених критеріїв для регіонального маркування, плутанина та обман є неминучими.

Мережі супермаркетів, продавці продуктів харчування та харчова промисловість, звичайно, реагують на популярність регіональних продуктів і представляють слогани та нібито маркування, такі як «З нашого регіону», «Шматочок батьківщини» або «Найкраще з...». Однак залишаються питання: як далеко сягає поняття «регіональний»? Вся Німеччина порівняно з імпортними товарами? Або лише до кордонів федеральної землі? Або не далі ніж 50 кілометрів? Чи всі інгредієнти продукту повинні походити з цього регіону? Або лише половина?

З початку 2014 року споживачі можуть купувати продукти, позначені «регіональним вікном». Завдяки цій інформаційній вставці на упаковці споживачі можуть одразу побачити, звідки походять інгредієнти та де вони були перероблені. Однак для багатьох захисників прав споживачів цей знак є занадто неточним у своїх визначеннях. Такі поняття, як «батьківщина», «близько» або «вдома», завжди були дуже суб'єктивними та розмитими.

Кілька років тому журнал Öko-Test ретельно перевірив деякі продукти, позначені як регіональні. З 53 перевірених продуктів з регіональною приналежністю тестувальники визнали лише 14 справжніми регіональними продуктами. Строго кажучи, справжній регіональний продукт повинен бути визначений таким чином:

• Усі сировинні матеріали продукту повинні походити з зазначеного географічного регіону.
• Усі сировинні матеріали товару повинні бути перероблені в регіоні, зазначеному на етикетці.
• Продукт повинен продаватися виключно в зазначеному регіоні.

Деякі споживчі організації також вимагають, щоб 100 % інгредієнтів окремих продуктів і 95 % інгредієнтів складних продуктів походили з зазначеного регіону.

Щоб трохи розвіяти вашу плутанину та запобігти промисловому обману, ось кілька порад:

• Тільки купівля справжніх регіональних товарів підтримує місцеву економіку, тобто місцевих торговців і виробників, і зменшує навантаження на навколишнє середовище завдяки коротким шляхам транспортування. Тому купуйте на тижневих ринках, у традиційних пекарнях і м'ясних крамницях, а також у фермерських магазинах і, за необхідності, запитуйте про місце походження.
• Дотримуйтесь сезонного календаря для фруктів і овочів та купуйте свіжі регіональні товари.
• Регіональні продукти не є біопродуктами! Вони також можуть містити пестициди, якщо були вироблені традиційним способом. І не кожна свиня з сусідства, забита м'ясником, якому ви довіряєте, була вирощена в більш гуманних умовах, ніж «промислова свиня».
• Завжди звертайте увагу на список інгредієнтів. Навіть у випадку відмінних і явно рекламованих регіональних товарів слід бути обережним.
• Багато регіональних ініціатив (наприклад, SooNahe) пропонують прозоре виробництво, в якому можна переконатися під час днів відкритих дверей або на ярмарках, а також вичерпну інформацію про пропоновані продукти.
• Споживання справжніх регіональних продуктів захищає клімат: наприклад, кілограм спаржі з Перу спричиняє в 17 разів більше викидів парникових газів, ніж така сама кількість спаржі з місцевого поля.