За червоним піщаним порталом сучасний скляний вхід відкриває вид на розкішні рококові прикраси. Церква Святого Августина в центрі Старого міста залишилася практично неушкодженою під час Другої світової війни і демонструє незвичайну для цього регіону розкіш у своєму первісному вигляді. На вулиці Августінерштрассе з 1260 року до 1802 року мав монастир жебрацький орден августинців-пустельників. Зала церкви була побудована заново разом з монастирем у 1768–1772 роках. З 1805 року тут знаходиться єпископська семінарія.

Оздоблення церкви настільки багате, тому що меценати щедро фінансували роботи: курфюрст не хотів, щоб у його резиденції була «селянська церква». Фасад демонструє яскраві форми бароко Майнфранкену та коронацію Марії, виконану майнцським скульптором Ніколаусом Бінтерімом.

У внутрішньому приміщенні художник Йоганн Баптист Ендерле з Донаувьорта у великих, світлих розписах стелі прославив життя церковного отця Августина. Розділений орган із центральним вікном був побудований Йоганом Генріхом Штуммом у 1773 році; це один із небагатьох збережених інструментів цієї династії органних майстрів.
З ніші між південними бічними вівтарями посміхається скульптура з липи 1420 року: Марія з граючим хлопчиком Ісусом - у своїй веселості це надзвичайний витвір готичного мистецтва, який відноситься до «м'якого стилю». Високо шановане чудодійне зображення було врятоване в 1793 році з палаючої церкви Лібфройен. У головній вівтарній частині знаходиться іконографічна рідкість: Бог-Отець під час смерті Ісуса дозволяє путто розірвати «боргове зобов'язання людства».