Середньовічні та новочасні рукописи, листи й щоденники відомих людей, ігри, ілюстровані аркуші, ноти та, звісно, книги всіх форматів — той, хто займається колекціями в бібліотеках, натрапляє на найрізноманітніші й подекуди дивовижні скарби культурної спадщини. Робота з ними має численні аспекти, які висвітлюються у пересувній виставці «письмо : книга : культура», розробленій робочою групою «Історичні фонди в бібліотеках Північного Рейну-Вестфалії та Рейнланд-Пфальцу»: Як ми розширюємо та доглядаємо за нашими колекціями? Що ми маємо робити, щоб зберегти їх для майбутнього? Як ми робимо наші фонди доступними? І яку роль відіграє стара книга в епоху електронного читання та штучного інтелекту? Колекція міської бібліотеки Майнца, як історична спадщина, налічує понад 60 000 друкованих видань XVI–XVIII століть та близько 1 300 середньовічних рукописів. Але не лише обширні старовинні фонди роблять цю колекцію такою цінною та особливою. На доручення землі Рейнланд-Пфальц бібліотека збирає всі друковані джерела, що стосуються Майнца та Rheinhessen, і таким чином вже понад 200 років є пам’яттю про культуру міста та регіону. До культурної спадщини також належать кілька спеціальних колекцій, які є справжніми скарбами, наприклад, архів Петера Корнеліуса, орнітологічна книжкова колекція мешканця Майнца Якоба Моята, театральна бібліотека та колекція Йозефа Шольца з дитячими книжками, іграми та ілюстрованими аркушами. Регіональні, старовинні та спеціальні фонди у взаємодії розповідають різноманітні історії регіонального культурного простору та надають бібліотеці її неповторного обличчя. Цей зв’язок необхідно зберегти.

Міська бібліотека Майнца запрошує відвідувачів у подорож-відкриття своєї колекції, з якої вона, на доповнення до пересувної виставки, презентує вибрані екземпляри. Одним із таких прикладів є рукопис «Instructio ad cantum choralem» (Hs IV 157), який бібліотека має у своєму фонді лише трохи більше року. Адже лише у рідкісних виняткових випадках колекція рукописів поповнюється новими надходженнями. Однак Hs IV 157 — це рукопис хоральних пісень з регіональним контекстом, тому його було включено до фонду в рамках дарування від Музичного фонду Баура та надано для наукових досліджень.

Які висновки можна зробити на основі цієї школи хорового співу щодо практики та викладання григоріанського хоралу у XVIII столітті — саме цьому присвячена доповідь д-ра Кристіана Скочовського. На основі рукопису та інших регіональних джерел хорової музики цієї епохи він окреслить музичні та літургійні уявлення про це мистецтво в епоху Просвітництва та бароко.

Кристіан Скочовський — церковний музикант і музикознавець. Він працює кантором у парафіяльній церкві Святої Єлизавети в Ханау. Його художні та наукові інтереси зосереджені на дослідженні та збереженні органної традиції його рідної Гессенії, а також на історії інтерпретації григоріанського хоралу. Крім того, він є членом Consociatio
Internationalis Musicae Sacrae (CIMS, Рим), редактором її видань і наразі обіймає посаду генерального секретаря цієї організації.