Коли восени листя набуває яскравих кольорів і опадає на землю, для багатьох тварин починається пошук захищеного зимового притулку. Тому керівниця департаменту охорони навколишнього середовища Яніна Штайнкрюгер рекомендує під час осіннього прибирання свідомо дбати про природу та, по можливості, залишати листя на місці, особливо під деревами, кущами та на клумбах.

«Той, хто восени залишає трохи листя в саду, робить простий, але ефективний внесок у збереження природи та захисту видів. Те, що для нас виглядає як садові відходи, для багатьох тварин є життєво важливим притулком, а для ґрунту — цінним природним ресурсом і захисним шаром», — підкреслює Штайнкрюгер.

Листя — це їжа та природний захист ґрунту

Опале листя є важливою складовою природного кругообігу поживних речовин. Дощові черв’яки, мокриці та інші ґрунтові тварини подрібнюють листя, а гриби та бактерії продовжують його розкладати. У результаті утворюється цінний гумус, а поживні речовини, що містяться в ньому, поступово знову стають доступними для рослин. Водночас шар листя захищає ґрунт від пересихання, низьких температур та замулювання дощем.

Зимовий притулок для численних тварин

Під листям та між ним комахи, павуки та інші дрібні тварини знаходять їжу та притулок. Багато жуків, гусениць та метеликів зимують у листяній підстилці. Їжаки, жаби та інші тварини використовують захищені купки листя та хмизу як притулок у холодну пору року. Водночас птахи знаходять там їжу. Той, хто складає листя з гілками та сухими гілочками в купку, тим самим створює житло для тварин у власному саду.

Екологічні дії за кілька рухів

Звісно, листя не повинно залишатися лежати скрізь: на доріжках та під’їздах його слід прибирати з міркувань безпеки. На газонах суцільний шар листя також є несприятливим, оскільки він забирає у трави світло та повітря. Однак зібране листя можна з користю використовувати далі, наприклад, як мульчу на грядках або під живоплотами та кущами. Компостування також є хорошим способом отримати цінний садовий ґрунт.

Ще одна перевага: шар листя пригнічує ріст деяких небажаних диких трав. Натомість тіньовитривалі раноквітучі рослини, такі як проліски чи кущисті анемони, отримують користь від захисту, який надає листя, і все одно можуть рости навесні.

Тому рекомендація така: менше прибирати, більше давати простору природі. Той, хто восени цілеспрямовано залишає листя та рослинні рештки в саду, сприяє біорізноманіттю, покращує та захищає ґрунт і створює сприятливі умови для живого саду наступної весни.

Хто хоче бачити барвисті квіти серед листя в сіру зиму, може, залежно від погоди, висаджувати цибулини ранньоквітучих рослин аж до листопада. Слід пам’ятати, що цибулини потрібно висаджувати до настання морозів, щоб у них було достатньо часу для вкорінення.